Всего найдено: 238
  • Глава 7. ПРИМЕНЕНИЕ КЛЕТОЧНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ УЛУЧШЕНИЯ ВИДА РУБЦОВ
    Современная наука характеризуется бурным развитием ряда смежных дисциплин, объединенных под общим названием «биотехнология». Этот раздел науки, основываясь на последних достижениях в области биологии, цитологии, молекулярной генетики, генной инженерии, трансплантантологии, ставит своей целью использовать огромный потенциал, заложенный в растительных и животных клетках - основных структурных единицах всего живого. «Живая клетка представляет собой готовый биотехнологический реактор, в котором
  • 7.1. Экспериментальная работа по пересадке аллогенных керотинацитов на искусственно созданные рубцы белых крыс.
    Желание использовать клеточный потенциал и необходимость поиска новых эффективных методов улучшеня эстетического вида рубцов привели к идее попытаться изучить возможность пересадки кератиноцитов на рубцовые поверхности Для того, чтобы доказать вероятность использования культуры кератиноцитов для улучшения вида рубцов была проделана экспериментальная работа на белых лабораторных крысах, которым создавались рубцовые поверхности. Модель рубцов крыс получали в результате заживления искусственно
  • ОРГАНИЗАЦИЯ ОНКОЛОГИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ. ОБЩИЕ ЗАДАЧИ ОНКОЛОГИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ
    Проблемы противораковой борьбы всегда находились в центре вни­мания здравоохранения и претворялись в жизнь в результате улучшения организации онкологической службы. В этих целях в онкологической струк­туре здравоохранения республик бывшего СССР было принято и утвержде­но нижеследующее: 1. Организация онкологического диспансера (республиканского, краевого, областного, городского). 2. Организация в онкологических диспансерах организационно-ме­тодических кабинетов. 3. Организация в районных и
  • Помилки в лабораторній діагностиці пухлин
    Значення лабораторних досліджень у клінічній медицині — за­гальновідоме. Дані лабораторних досліджень незамінні в діагнос­тиці, в оцінці клінічного перебігу захворювання, для вибору мето­дів лікування і контролю за ефективністю терапії. У лабораторну практику все ширше вливаються досягнення сучасної науки (хімії, фізики, молекулярної біології, генетики, цитології і т. п.). Лабо­раторні дослідження об'єктивізують наші клінічні дані і роблять їх достовірнішими. Сучасна клінічна лабораторія все
  • Ендоскопія
    Широке впровадження ендоскопічних методів у діагностичний арсенал онкології якісно змінило методику розпізнавання низки онкологічних процесів. Застосування оптичних приладів зробило доступними оглядові (тобто „візуалізацію” ряду локалізацій пух­лин), змінили саму організацію виявлення ряду пухлинної пато­логії. Застосування ендоскопічних методів дозволяє об'єктивно оцінити поширення процесу, зібрати матеріал для морфологічного дослідження, а також оцінити ефективність хірургічного, промене­вого
  • Цитологические и культуральные методы диагностики Malassezia-инфекций
    Для получения достоверных результатов как при цитологическом, так и при культуральном исследовании, существенную роль играет способ отбора патологического материала. Известно несколько процедур, используемых для этих целей как в медицинской, так и в ветеринарной практике. Метод прямого мазка-отпечатка очевидно является наиболее простым и доступным. Обезжиренное предметное стекло прикладывают на определен­ное время к очагу поражения, после чего препарат используют для цитологи­ческого
  • отсутствия осложнений не может гарантировать ни один врач, и родители должны знать об Э Т О М!
    Мне потребовалось 22 года… сколько же теперь пройдёт времени, когда совершенно необходимая Д И А Г Н О С Т И К А (для желающих вакцинироваться) станет обязательной (!) и будет закреплена З А К О Н О М?! Вспоминаются слова известного советского вирусолога академика АМН СССР В. М. Жданова: "Технический арсенал вирусологии обогащается методами физики, химии, генетики, цитологии, молекулярной биологии и иммунологии. Сегодня вирусология является одной из самых комплексных наук…"
  • «Лимит Хейфлика»
    Казалось бы, постулат А.Вейсмана опровергнут. Так, собственно говоря, и считалось вплоть до 1961 года, когда американский цитолог Леонард Хейфлик провел совместно с другим ученым П.Мурхедом эксперименты по культивации фибробластов человеческих эмбрионов. В отличие от А.Карреля эти исследователи помещали в питательную среду не кусочек изъятой из организма ткани, но отдельные клетки (перед инкубацией ткань обрабатывалась трипсинов, благодаря чему ткань диссоциировалась на отдельные клетки).
  • Апоптоз – историческая справка
    Феномен апоптоза – программированной клеточной гибели описан исследователями значительно позднее, чем это было сделано по отношению к некрозу. Так Рудольф Вирхов еще в 1859 году описал гистологические изменения, которые происходят в гибнущих клетках. Речь при этом шла о процессе, который Вирхов назвал “дегенерацией”, “некрозом”, “умиранием клеток”, и подчеркнул, что указанные изменения характерны для необратимых изменений в тканях. Однако вскоре после этого в 1864 году известный зоолог и
  • Об’єм обстеження пацієнток з багатоводдям
    • Загальноклінічні методи • Визначення рівня глюкози в сироватці крові, сечі, глюкозотолерантний тест • При Rh(-) - типі крові - титр антитіл й непряма проба Кумбса • виключення інфекційного фактору (цитологічне, серологічне, имунологічне дослідження). Ускладнення під час вагітності: • Загроза переривання вагітності (42,3%) • Дистрес плода (52%) • Неправильне положення плода (6,5%) Ускладнення в пологах: • Передчасні пологи (20,2%) • Аномалія (слабкість) пологової діяльності (16 - 26%) •
  • Специфічні лабораторні методи обстеження. Використовують бактеріоскопічні,
    бактеріологічні, вірусологічні, цитологічні, серологічні та молекулярно-біологічні методи (лігазна ланцюгова реакція, полімеразна ланцюгова реакція).
  • Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
    Одним з основних критеріїв успіху при початку родової діяльності є біологічна готовність організму вагітної до родів. Це стан найбільш виражено проявляється в змінах, які відбуваються в статевій системі. З метою оцінки змін, які свідчать про стан готовності, використовують різні методи: визначення ступеню зрілості шийки матки, оцінка чутливості матки до тономоторних речовин, цитологічне дослідження вагінальних мазків. Крім того, відіграють роль паритет (які пологи за рахунком), термін
  • Міома шийки матки
    Міома (лейоміома, фіброміома) є частою доброякісною пухлиною тіла матки, але може виникати і в шийці матки. Діагностика. Лейоміоми можуть бути симптомними і спричинювати міжменстру- альні кровотечі, подібно до цервікальних поліпів і міом тіла матки. Але, залежно від їх локалізації та розміру, вони також можуть спричинювати диспареунію, тиск на сечовий міхур або пряму кишку. Безсимптомні міоми шийки матки при нормальних результатах цитологічного аналізу підлягають щорічному рутинному
  • Рак піхви
    Патогенез. Рак піхви є винятково рідкісним і найбільш часто метастатичним ураженням шляхом прямого поширення раку шийки матки. Найбільш частим типом раку піхви є плоскоклітинний рак (85-90 % випадків). Аденокарцинома зустрічається лише у 5 % хворих. У 70-х роках спостерігалися випадки світлоклітинної аденокарциноми піхви, пов’язаної з впливом діетилстильбестролу (ДЕС) in utero. Епідеміологія. Середній вік хворих на плоскоклітинний рак вульви становить близько 55 років. Пацієнтки зі
  • — Групи пацієнток, які потребують виключення діагнозу раку ендометрія —
    Усі пацієнтки з постменопаузальними кровотечами Пацієнтки з піометрою в постменопаузі Безсимптомні пацієнтки в постменопаузі при наявності клітин ендометрія при цитологічному дослідженні епітелію шийки матки за Папаніколау Пацієнтки в перименопаузі з нерегулярними кровотечами або посиленням менструальних кровотеч Пременопаузальні пацієнтки з аномальними матковими кровотечами, особливо при наявності в анамнезі ановуляції Діагностика. Хоча фракційне діагностичне вишкрібання слизової оболонки
  • Дослідження виділень із соска
    Якщо у пацієнтки має місце виділення із соска молочної залози, досліджується його характер, латеральність (однобічні чи двобічні), посилення при стимуляції молочної залози, кількість задіяних молочних проток. Більшість випадків виділень із соска мають доброякісну етіологію, але цитологічне дослідження матеріалу виділень є обов’язковим. Кров’янисті виділення нерідко асоціюються з інтрапротоковою папіломою або інвазив- ним папілярним раком. Галакторея асоціюється з вагітністю, аденомою гіпофіза,
  • Внутрішньопротокова папілома
    Епідеміологія. Внутрішньопротокова папілома є доброякісним солітарним ураженням, що охоплює епітеліальний шар молочних проток. Внутрішньопротокова папілома є найбільш частою причиною кров’янистих виділень із сосків молочної залози за відсутності патологічних об’ємних утворень. Діагностика. Внутрішньопротокова папілома звичайно маніфестує кров’янистими виділеннями із сосків молочної залози у жінок у постменопаузі. Серозно-кров’янисті виділення підлягають цитологічному дослідженню для виключення
  • Передопераційна підготовка гінекологічних хворих
    Успіх хірургічного втручання багато в чому залежить від передопераційної підготовки. Остання включає обстеження хворих, клінічні, лабораторні, функціональні дослідження, корекцію порушених функцій організму, покращання клінічного перебігу супутніх захворювань, визначення ступеня операційного ризику, вибір методу премеди- кації й анестезії. За наявності хронічних екстрагенітальних захворювань (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ревматизм, захворювання печінки) питання про час операції
  • Обсяг обстеження для проведення медичного аборту:
    1.1. Анамнез: — визначення першого дня останньої менструації; — болючість та нагрубання молочних залоз; — нудота та блювання; — стомлюваність; — зміна апетиту; — збільшення частоти сечовипускання. 1.2. Об’єктивний огляд: — бімануальне дослідження; — виключення ІПСШ та соматичних захворювань; — огляд шийки матки. 1.3. Лабораторне обстеження: — аналіз крові на RW; — у першовагітних визначають резус-належність; — визначення ступеня чистоти вагінального вмісту та особливостей мікробіоце- нозу
  • Кольпоцитологічне дослідження
    Цитологічне дослідження піхвових мазків є одним з важливих методів функціональної діагностики. Метод заснований на тому, що гормони яєчників спричиняють циклічні зміни у слизовій оболонці піхви. Матеріалом для дослідження є виділення з піхви. Для їх одержання користуються любим інструментом: піпеткою Папаніколау (зігнута скляна трубка довжиною 15-20см, діаметром 0,5см, яка закінчується резиновою грушою), шприцем Брауна, лапаточкою Ейра, бактеріальною петлею, шпателем, браншею пінцета. Матеріал
  • Лейкоплакія
    Лейкоплакія - це ороговіння плоского багатошарового епітелія шийки матки (гіперкератоз). Захворювання частіше виникає у віці 40 років, скарг хворі звичайно не пред’являють. При огляді шийки матки за допомогою дзеркал лейкоплакія визначається у вигляді тонкой білуватої плівки з мармуровим блиском, яка знімається з поверхні шийки матки, не залишаючи при цьому видимих змін. Такі лейкоплакії мають доброякісний характер. При цитологічному дослідженні в мазках виявляються у великій кількості
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12